самоорганізовування

[sɑmoorɦɑnizoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спонтанне впорядкування, формування структури або системи в дезорганізованому середовищі без зовнішнього керуючого впливу, завдяки внутрішнім взаємодіям між елементами.

  2. Процес, у якому система (фізична, біологічна, соціальна, інформаційна) самостійно розвиває організацію, складність або певний порядок із хаосу або простішого стану.

  3. Здатність особистості або колективу до автономного планування, координації власної діяльності та ресурсів для досягнення цілей без постійного зовнішнього контролю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоорганізовування, р. самоорганізовування, д. самоорганізовуванню, з. самоорганізовування, о. самоорганізовуванням, м. самоорганізовуванні, к. самоорганізовування

Більше записів