самоорганізовування

Спонтанне впорядкування, формування структури або системи в дезорганізованому середовищі без зовнішнього керуючого впливу, завдяки внутрішнім взаємодіям між елементами.

Процес, у якому система (фізична, біологічна, соціальна, інформаційна) самостійно розвиває організацію, складність або певний порядок із хаосу або простішого стану.

Здатність особистості або колективу до автономного планування, координації власної діяльності та ресурсів для досягнення цілей без постійного зовнішнього контролю.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |