самоорганізовний

[sɑmoorɦɑnizoʋnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який має властивість самоорганізації, здатний до самостійного впорядкування своєї структури або функціонування без зовнішнього керуючого впливу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоорганізовний, р. самоорганізовного, д. самоорганізовному, з. самоорганізовного, о. самоорганізовним, м. самоорганізовнім

Більше записів