самоорганізований

1. Який здатний до самоорганізації; що організується, упорядковується, виникає або функціонує внаслідок внутрішніх закономірностей, без зовнішнього керуючого впливу.

2. Про людину або групу: який має здатність самостійно ставити цілі, планувати та організовувати власну діяльність чи роботу без постійного нагляду та вказівок.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |