самоорганізований
[sɑmoorɦɑnizoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який здатний до самоорганізації; що організується, упорядковується, виникає або функціонує внаслідок внутрішніх закономірностей, без зовнішнього керуючого впливу.
-
Про людину або групу: який має здатність самостійноставити цілі, планувати та організовувати власну діяльність чи роботу без постійного нагляду та вказівок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоорганізований, р. самоорганізованого, д. самоорганізованому, з. самоорганізованого, о. самоорганізованим, м. самоорганізованім