самоомана

[sɑmoomɑnɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Обман самого себе, помилкове переконання або ілюзія, створена власною свідомістю, коли людина сприймає бажане за дійсне або хибно тлумачить власні думки, почуття чи події.

  2. У філософській та психологічній термінології — стан свідомості, за якого індивід усвідомлено чи несвідомо відхиляється від об’єктивного сприйняття реальності на користь суб’єктивних, часто вигідних або захистних, уявлень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоомана, р. самоомани, д. самоомані, з. самооману, о. самооманою, м. самоомані, к. самоомано

Більше записів