самоокупний
[sɑmookupnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що окупає себе, свої витрати; який приносить дохід, достатній для покриття власних витрат.
-
У економіці: такий, що забезпечує відшкодування вкладених коштів за рахунок власних доходів; рентабельний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоокупний, р. самоокупного, д. самоокупному, з. самоокупного, о. самоокупним, м. самоокупнім