самоохолодження

[sɑmooxolodʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

Фізичний процес, при якому система (наприклад, технічний пристрій, електричний компонент) знижує власну температуру без застосування зовнішніх пристроїв охолодження (наприклад, вентиляторів), зазвичай шляхом випромінювання, конвекції або теплопровідності в навколишнє середовище.
У техніці — властивість пристрою або матеріалу розсіювати тепло, що генерується під час роботи, природним шляхом, за рахунок конструктивних особливостей, що дозволяє уникнути перегріву без активних систем охолодження.

Граматичні форми:

н. самоохолодження, р. самоохолодження, д. самоохолодженню, з. самоохолодження, о. самоохолодженням, м. самоохолодженні, к. самоохолодження