самоочищання

[sɑmoot͡ʃɪʃt͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес, за якого система, організм або середовищеспроможні власними силами, без зовнішнього втручання, видаляти, нейтралізувати або переробляти забруднюючі речовини, шкідливі елементи або патогени, відновлюючи таким чином свій природний стан або рівновагу.

  2. У біології та екології — властивість водойм, ґрунтів, атмосфери або біологічних систем (наприклад, організму) до природного очищення від забруднень за рахунок фізичних, хімічних та біологічних процесів.

  3. У соціальному або етичному контексті — внутрішня здатність суспільства, організації чи інституції виявляти, усувати та запобігати негативним явищам, таким як корупція, зловживання або аморальна поведінка, шляхом власних механізмів контролю та реформ.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоочищання, р. самоочищання, д. самоочищанню, з. самоочищання, о. самоочищанням, м. самоочищанні, к. самоочищання

Більше записів