самообпалювальний
[sɑmoobpɑljuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Термін, що позначає здатність об’єкта чи системи до автономного (самочинного) нагрівання до високих температур, що призводить до обпалення поверхні або структури, часто у технічному, промисловому або метафоричному контексті.
-
У переносному значенні — такий, що своїми діями або внутрішніми процесами закономірно призводить до власного руйнування, шкоди собі, “морального обпалення”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самообпалювальний, р. самообпалювального, д. самообпалювальному, з. самообпалювального, о. самообпалювальним, м. самообпалювальнім