самооборонний

[sɑmooboronnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Стосовний до самооборони, призначений для захисту себе, своїх прав, життя, здоров’я або майна від протиправних посягань.

  2. Стосовний до добровільних формувань (загонів, організацій), створених громадянами для колективного захисту від загрози, зокрема у воєнний час або в умовах безвластя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самооборонний, р. самооборонного, д. самооборонному, з. самооборонного, о. самооборонним, м. самообороннім

Більше записів