самообмежувальний
[sɑmoobmɛʒuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який обмежує сам себе, власні дії, можливості або права; такий, що містить у собі обмеження.
-
(Мед.) Такий, що має тенденцію до самоліквідації або самостійного припинення розвитку (про захворювання, патологічний процес).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самообмежувальний, р. самообмежувального, д. самообмежувальному, з. самообмежувального, о. самообмежувальним, м. самообмежувальнім