самообмежний

1. Такий, що сам накладає на себе обмеження, стримує власні бажання, дії або можливості; властивий поведінці, коли суб’єкт добровільно обмежує себе.

2. (У техніці, біології) Такий, що має вбудований механізм або властивість обмежувати себе, власну потужність, інтенсивність чи розвиток без зовнішнього втручання.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |