самообмеження

Значення

1. Свідома обмеженість у чому-небудь, добровільна відмова від повного використання своїх прав, можливостей або задоволення потреб, що спрямована на досягнення певної мети, дотримання принципів або запобігання негативним наслідкам.

2. (У психології) Механізм психологічного захисту або стратегія поведінки, що полягає в утриманні себе від певних дій, емоційних проявів або прагнень, часто для адаптації до соціальних норм або внутрішніх конфліктів.

3. (У політиці, праві) Принцип або практика добровільного обмеження державою, інституцією чи громадянином своїх суверенних прав, повноважень або свобод, як правило, на основі міжнародної угоди або з метою запобігання конфлікту.

Правопис та відмінювання