1. Військовий термін, що означає риття окопу або іншого укріплення для захисту від вогню противника силами самого солдата або невеликого підрозділу без залучення спеціальних інженерних підрозділів.
2. (Переносне значення) Дії, спрямовані на створення психологічних або соціальних бар’єрів, ізоляцію від оточення з метою захисту, часто ведуть до самітності та обмеження комунікації.