самонаводіння

[sɑmonɑʋodinnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Автоматичне наведення керованого снаряда, ракети, бомби тощо на ціль за допомогою власної системи, що реагує на певні характеристики цілі (наприклад, теплове випромінювання, радіосигнал, контрастний оптичний образ).

  2. Технологічний принцип або властивість керованого озброєння, заснована на такій системі наведення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самонаводіння, р. самонаводіння, д. самонаводінню, з. самонаводіння, о. самонаводінням, м. самонаводінні, к. самонаводіння

Більше записів