Значення
-
(у психології) процес або стан задоволення власних потреб, бажань і прагнень, часто з акцентом на внутрішню, автономну здатність особистості до отримання відчуття достатку та наповненості без зовнішніх джерел.
-
(у техніці, фізиці) автоматичне підтримання певного параметра (наприклад, концентрації, рівня) у системі за рахунок внутрішніх процесів, що запобігають його зниженню нижче заданого рівня.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самонасичування, р. самонасичування, д. самонасичуванню, з. самонасичування, о. самонасичуванням, м. самонасичуванні, к. самонасичування