самонастроювання

[sɑmonɑstrojuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у техніці, інформатиці) Автоматичний процес налаштування параметрів системи, пристрою або програми на оптимальний режим роботи без безпосередньої участі людини, зазвичай за допомогою зворотного зв’язку та вбудованих алгоритмів.

  2. (у психології, розвитку особистості) Здатність людини до внутрішньої самоорганізації, автономного приведення своїх психічних станів, мотивації та поведінки у відповідність до поставлених цілей або вимог ситуації.

  3. (у біології, фізіології) Вроджений або набутий механізм адаптації та підтримки гомеостазу організму або його систем у відповідь на зміни внутрішнього або зовнішнього середовища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самонастроювання, р. самонастроювання, д. самонастроюванню, з. самонастроювання, о. самонастроюванням, м. самонастроюванні, к. самонастроювання

Більше записів