Значення
-
(у техніці, інформатиці) Автоматичний процес налаштування параметрів системи, пристрою або програми на оптимальний режим роботи без безпосередньої участі людини, зазвичай за допомогою зворотного зв’язку та вбудованих алгоритмів.
-
(у психології, розвитку особистості) Здатність людини до внутрішньої самоорганізації, автономного приведення своїх психічних станів, мотивації та поведінки у відповідність до поставлених цілей або вимог ситуації.
-
(у біології, фізіології) Вроджений або набутий механізм адаптації та підтримки гомеостазу організму або його систем у відповідь на зміни внутрішнього або зовнішнього середовища.
Правопис та відмінювання
н. самонастроювання, р. самонастроювання, д. самонастроюванню, з. самонастроювання, о. самонастроюванням, м. самонастроюванні, к. самонастроювання