1. Фізичне явище, процес або стан, при якому температура матеріалу, речовини або пристрою підвищується без зовнішнього джерела тепла, зазвичай внаслідок внутрішніх процесів (наприклад, перетворення електричної енергії на теплову, хімічної реакції, тертя або втрат у магнітному полі).
2. У техніці та електротехніці — небажане підвищення температури обладнання, деталі або провідника під час експлуатації через дисипацію (розсіювання) енергії, що може призвести до перегріву та пошкодження.
3. У сільському господарстві та біології — спонтанне підвищення температури в масах органічного матеріалу (сіна, зерна, компосту) внаслідок інтенсивної життєдіяльності мікроорганізмів.