самомилування

1. Надмірна любов до самого себе, самозакоханість, що супроводжується перебільшеним почуттям власної важливості та прагненням викликати захоплення в оточуючих.

2. (у психології) Патологічна концентрація на власній особі, своїх переживаннях та інтересах, що розглядається як основа нарцисичного розладу особистості.

3. (рідк.) Дія за значенням «милувати себе»; потакання власним бажанням, звичкам або слабкостям.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |