Значення
-
Надмірна любов до самого себе, самозакоханість, що супроводжується перебільшеним почуттям власної важливості та прагненням викликати захоплення в оточуючих.
-
(у психології) Патологічна концентрація на власній особі, своїх переживаннях та інтересах, що розглядається як основа нарцисичного розладу особистості.
-
(рідк.) Дія за значенням «милувати себе»; потакання власним бажанням, звичкам або слабкостям.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самомилування, р. самомилування, д. самомилуванню, з. самомилування, о. самомилуванням, м. самомилуванні, к. самомилування