Властивість або якість характеру, що полягає в надмірній любові до самого себе, високій думці про власні гідність та значення, що часто проявляється в ображливості, зарозумілості та прагненні постійно підтверджувати свою перевагу.
самолюбивість
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |