Значення
-
Властивість або якість характеру, що полягає в надмірній любові до самого себе, високій думці про власні гідність та значення, що часто проявляється в ображливості, зарозумілості та прагненні постійно підтверджувати свою перевагу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самолюбивість, р. самолюбивості, д. самолюбивості, з. самолюбивість, о. самолюбивістю, м. самолюбивості, к. самолюбивосте