самоліквідувальний
[sɑmolikʋiduʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що здатний самостійно, без зовнішнього втручання, припинити своє існування або функціонування; який ліквідує себе сам.
-
(У техніці, хімії) Про пристрій, матеріал або процес: призначений для автоматичного руйнування, розкладання або нейтралізації після виконання певної функції або за певних умов.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоліквідувальний, р. самоліквідувального, д. самоліквідувальному, з. самоліквідувального, о. самоліквідувальним, м. самоліквідувальнім