самоліквідний
[sɑmolikʋidnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що ліквідується, знищується або припиняє існування сам по собі, без зовнішнього втручання, внаслідок власних властивостей або внутрішніх процесів.
-
(У техніці, економіці) Такий, що має властивість самостійно та безпечно завершувати свою роботу, розпадатися або нейтралізуватися після виконання завдання або за певних умов.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоліквідний, р. самоліквідного, д. самоліквідному, з. самоліквідного, о. самоліквідним, м. самоліквіднім