самоліквідація

[sɑmolikʋidɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Добровільне припинення діяльності організації, установи, підприємства тощо, як правило, з ліквідацією її структури та майна.

  2. У біології та медицині — запрограмований процес самознищення клітини (апоптоз) або розпаду біологічних структур.

  3. Переносно — свідоме руйнування себе, власного становища, репутації або життєвих перспектив через власні дії або бездіяльність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоліквідація, р. самоліквідації, д. самоліквідації, з. самоліквідацію, о. самоліквідацією, м. самоліквідації, к. самоліквідаціє

Більше записів