самокрутка

[sɑmokrutkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Цигарка, скручена вручну з тютюну та паперу, зазвичай без фільтра.

  2. (переносно) Саморобний виріб, пристрій або механізм, зібраний кустарним способом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самокрутка, р. самокрутки, д. самокрутці, з. самокрутку, о. самокруткою, м. самокрутці, к. самокрутко

Більше записів