самокотирування

1. (техн.) Властивість об’єкта (наприклад, транспортного засобу, механізму) рухатися за інерцією або під дією власних сил без зовнішнього тягового зусилля протягом певної відстані або часу.

2. (перен., розм.) Процес автономного, самодостатнього функціонування або розвитку системи, організації тощо, що не потребує значного зовнішнього втручання чи управління.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |