Значення
-
(техн.) Властивість об’єкта (наприклад, транспортного засобу, механізму) рухатися за інерцією або під дією власних сил без зовнішнього тягового зусилля протягом певної відстані або часу.
-
(перен., розм.) Процес автономного, самодостатнього функціонування або розвитку системи, організації тощо, що не потребує значного зовнішнього втручання чи управління.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самокотирування, р. самокотирування, д. самокотируванню, з. самокотирування, о. самокотируванням, м. самокотируванні, к. самокотирування