самохіттю

1. (про рух) Своєю власною силою, без зовнішнього впливу чи примусу; самовільно, спонтанно.

2. (перен., про дії, явища) Виникаючи або відбуваючись без свідомого наміру, плану чи контролю; мимовільно, непідвладним розумові чи волі чином.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прислівник () |