самокеровний
[sɑmokɛroʋnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про матеріали, зокрема будівельні) Такий, що не потребує додаткового вирівнювання або обробки після монтажу; готовий до використання без спеціального надання рівної поверхні.
-
(переносно, про людину або організацію) Такий, що здатний до самостійного управління, регулювання своєї діяльності без зовнішнього контролю або втручання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самокеровний, р. самокеровного, д. самокеровному, з. самокеровного, о. самокеровним, м. самокеровнім