самокерованість

Здатність особистості до самостійного планування, організації та контролю власної діяльності, поведінки та емоційних станів без зовнішнього впливу чи примусу.

У менеджменті та соціальних науках — принцип організації колективної діяльності, при якому група або організація функціонує на основі внутрішніх механізмів регулювання, рівноправності та колективного прийняття рішень без ієрархічного керівництва.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |