Значення
-
Добровільне або примусове відокремлення людини чи групи людей від суспільства, що здійснюється з метою уникнення контактів, часто для запобігання поширенню інфекційного захворювання.
-
Стан психологічного чи фізичного відчуження від оточення, коли людина свідомо обмежує соціальні зв’язки та контакти з іншими.
-
(У політиці) Стратегія держави, спрямована на обмеження зовнішніх політичних чи економічних зв’язків із метою збереження суверенітету або уникнення втручання у внутрішні справи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоізоляція, р. самоізоляції, д. самоізоляції, з. самоізоляцію, о. самоізоляцією, м. самоізоляції, к. самоізоляціє