1. Здатність людини з гумором і без злоби ставитися до власних недоліків, помилок або невдач, висміювати самому себе.
2. Риса характеру, що проявляється у такому самокритичному та жартівливому ставленні до себе.
самоіронія
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |