Значення
-
Здатність людини з гумором і без злоби ставитися до власних недоліків, помилок або невдач, висміювати самому себе.
-
Риса характеру, що проявляється у такому самокритичному та жартівливому ставленні до себе.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоіронія, р. самоіронії, д. самоіронії, з. самоіронію, о. самоіронією, м. самоіронії, к. самоіроніє