самоін'єкція

[sɑmoin'jɛkt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Медична процедура, при якій пацієнт самостійно, без безпосередньої допомоги медичного працівника, вводить собі лікарський засіб шляхом ін’єкції (підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоін'єкція, р. самоін'єкції, д. самоін'єкції, з. самоін'єкцію, о. самоін'єкцією, м. самоін'єкції, к. самоін'єкціє

Більше записів