самоіндукуючий

1. (фіз.) Такий, що викликає явище самоіндукції; пов’язаний із виникненням електрорушійної сили в провідниковому контурі внаслідок зміни сили струму в ньому самому.

2. (перен., спец.) Такий, що породжує, викликає сам себе; що призводить до власного посилення або підтримки без зовнішнього втручання.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |