Значення
-
Фізична величина, що характеризує здатність електричного кола або його частини (котушки) створювати явище самоіндукції; чисельно дорівнює коефіцієнту пропорційності між силою струму в контурі та спадком напруги або електрорушійною силою індукції, що виникає в ньому при зміні струму.
-
Властивість провідника (котушки) чи електричного кола, завдяки якій зміна сили струму в ньому викликає виникнення електрорушійної сили індукції в цьому ж провіднику (контурі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоіндуктивність, р. самоіндуктивності, д. самоіндуктивності, з. самоіндуктивність, о. самоіндуктивністю, м. самоіндуктивності, к. самоіндуктивносте