1. Фізична величина, що характеризує здатність електричного кола або його частини (котушки) створювати явище самоіндукції; чисельно дорівнює коефіцієнту пропорційності між силою струму в контурі та спадком напруги або електрорушійною силою індукції, що виникає в ньому при зміні струму.
2. Властивість провідника (котушки) чи електричного кола, завдяки якій зміна сили струму в ньому викликає виникнення електрорушійної сили індукції в цьому ж провіднику (контурі).