самогравітаційний
[sɑmoɦrɑʋitɑt͡sijnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Властивий об’єкту (зокрема, астрофізичному: хмарі газу, пилу, темної матерії тощо) і зумовлений виключно його власною масою; такий, що створює гравітаційне поле, достатнє для протидії силам, що прагнуть його розсіяти або зруйнувати, що призводить до стиснення під дією власного тяжіння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самогравітаційний, р. самогравітаційного, д. самогравітаційному, з. самогравітаційного, о. самогравітаційним, м. самогравітаційнім