самогравітаційний

Властивий об’єкту (зокрема, астрофізичному: хмарі газу, пилу, темної матерії тощо) і зумовлений виключно його власною масою; такий, що створює гравітаційне поле, достатнє для протидії силам, що прагнуть його розсіяти або зруйнувати, що призводить до стиснення під дією власного тяжіння.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |