Древослів

Словник Української Мови

самогонник

[sɑmoɦonnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Особа, яка займається виробництвом (гінкою) самогону, нелегального спиртного напою.

  2. Апарат, пристрій або спеціальне обладнання для дистиляції та виробництва самогону.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самогонник, р. самогонника, д. самогонникові, з. самогонника, о. самогонником, м. самогонникові, к. самогоннику

Більше записів