самогашення

[sɑmoɦɑʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Фізико-хімічний процес, при якому горіння або тління матеріалу припиняється самостійно після усунення джерела запалення через властивості самого матеріалу або спеціальні добавки.

  2. У техніці та пожежній безпеці — властивість матеріалів (наприклад, будівельних, текстильних, полімерних) не підтримувати процес горіння та самостійно загасати в повітряному середовищі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самогашення, р. самогашення, д. самогашенню, з. самогашення, о. самогашенням, м. самогашенні, к. самогашення

Більше записів