самогартування

1. (металургія) Процес гартування сталевого виробу, при якому охолодження відбувається не штучно (у воді, олії тощо), а природним шляхом — на повітрі, зазвичай завдяки достатньому вмісту вуглецю та інших легувальних елементів у матеріалі.

2. (переносне) Суворе виховання, тренування або самодисципліна, спрямовані на зміцнення характеру, розвиток сили волі та стійкості до життєвих труднощів.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |