самогартування

[sɑmoɦɑrtuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (металургія) Процес гартування сталевого виробу, при якому охолодження відбувається не штучно (у воді, олії тощо), а природним шляхом — на повітрі, зазвичай завдяки достатньому вмісту вуглецю та інших легувальних елементів у матеріалі.

  2. (переносне) Суворе виховання, тренування або самодисципліна, спрямовані на зміцнення характеру, розвиток сили волі та стійкості до життєвих труднощів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самогартування, р. самогартування, д. самогартуванню, з. самогартування, о. самогартуванням, м. самогартуванні, к. самогартування

Більше записів