самодругий

[sɑmodruɦɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (у лінгвістиці) такий, що позначає подвійність, парність, наявність двох однакових або споріднених елементів; що складається з двох однакових частин (наприклад, про граматичну форму).

  2. (заст. та діал.) другий з двох однакових; другий такий самий; ідентичний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самодругий, р. самодругого, д. самодругому, з. самодругого, о. самодругим, м. самодругім

Більше записів