самодіва

[sɑmodiʋɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У давньоруській міфології — лісова істота, жінка з довгим волоссям, що живе в лісі та може заманити людину в нетрі; лісова русалка.

  2. У народних уявленнях — дика, неосвічена, некультурна жінка, що живе відокремлено від людей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самодіва, р. самодіви, д. самодіві, з. самодіву, о. самодівою, м. самодіві, к. самодіво

Більше записів