самодільний

[sɑmodilʲnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який виготовлений, зроблений власноруч, не куплений, не фабричний.

  2. Який виконується, здійснюється самостійно, без сторонньої допомоги або керівництва.

  3. (У лінгвістиці) Який має самостійне значення, може вживатися окремо; самостійний (про слова, морфеми тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самодільний, р. самодільного, д. самодільному, з. самодільного, о. самодільним, м. самодільнім

Більше записів