самодержавно-кріпосницький

[sɑmodɛrʒɑʋno-kriposnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Пов’язаний з самодержавною формою правління та кріпосним правом, що характеризувало суспільний і політичний лад Російської імперії до середини XIX століття.

  2. Властивий або характерний для епохи поєднання необмеженої монархічної влади (самодержавства) та юридично закріпленого кріпацтва селян.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самодержавно-кріпосницький, р. самодержавно-кріпосницького, д. самодержавно-кріпосницькому, з. самодержавно-кріпосницького, о. самодержавно-кріпосницьким, м. самодержавно-кріпосницькім

Більше записів