самобранка

1. У східнослов’янській міфології та казках — чарівна скатертина, яка сама розстилається та вкривається різними стравами й напоями за бажанням власника.

2. У переносному значенні — джерело або засіб, що забезпечує багатство, достаток або безперебійне надходження чого-небудь без значних зусиль.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |