Значення
-
Який бортуює (затримує, арештовує) сам себе, без участі зовнішніх сил чи втручання інших осіб.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самобортуючий, р. самобортуючого, д. самобортуючому, з. самобортуючого, о. самобортуючим, м. самобортуючім, к. самобортуючий