самоблоківний
[sɑmoblokiʋnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що має властивість автоматично блокуватися, замикатися або зупинятися за певних умов, без зовнішнього втручання (переважно про механізми, диференціали, системи).
-
У техніці: призначений для автоматичного блокування руху в одному напрямку при спробі руху в зворотному (наприклад, про самоблоківний диференціал).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоблоківний, р. самоблоківного, д. самоблоківному, з. самоблоківного, о. самоблоківним, м. самоблоківнім