1. Місто в центральній частині Іраку, на східному березі річки Тигр, адміністративний центр мухафази Салах-ед-Дін; важливий культурно-історичний центр, столиця Аббасидського халіфату в 836–892 роках, відоме своєю спіральною мінаретною мечеттю Аль-Мальвія.
2. Археологічна культура доби неоліту (близько 5500–4800 років до н.е.), названа за містом Самарра, поширена на території сучасного північного Іраку; характеризується розвиненим зрошуваним землеробством, специфічною розписною керамікою з геометричними та стилізованими зооморфними орнаментами.
3. Стиль у мистецтві та архітектурі Аббасидського халіфату, що сформувався в період, коли столицею було місто Самарра (IX століття); характеризується використанням специфічних технік різьблення по тиньку та стукку, а також певними типами орнаменту (наприклад, “стиль Самарри”).