саламата

Значення

1. Густа страва української кухні, приготована з підсмаженого на салі борошна (переважно житнього або пшеничного), завареного окропом або молоком і потушкованого до загустіння; традиційно вживається з маслом, медом або сметаною.

2. Рідка каша або розвар з борошна, який у давнину готували для немічних та літніх людей або використовували як дитяче харчування.

3. Переносно: про щось дуже мляве, бездіяльне, апатичне (про людину) або про щось беззмістовне, невиразне (про мову, твір тощо); часто вживається в конструкціях типу “сидіти саламатою”.

Правопис та відмінювання