Древослів

Словник Української Мови

саксаульник

[sɑksɑulʲnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зарості дерева саксаулу, що утворюють рідколісся в пустельних та напівпустельних регіонах, переважно в Середній Азії.

  2. Ботанічне угруповання (формація) пустельної рослинності, основним домінантом якого є дерева або чагарники роду саксаул (Haloxylon).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. саксаульник, р. саксаульника, д. саксаульникові, з. саксаульника, о. саксаульником, м. саксаульникові, к. саксаульнику

Більше записів