1. Властивість того, що є сакральним; священність, святості, надзвичайна духовна цінність, що викликає благоговійну повагу та відокремлена від звичайного, мирського життя.
2. У релігієзнавстві та культурології — фундаментальна категорія, що позначає все, що протиставлено мирському (профанному) і стосується божественного, абсолютного, недоторканного, об’єкта релігійного шанування.