сакоку

Значення

1. Політика повної ізоляції Японії від зовнішнього світу, що проводилася сьогунатом Токугава з 1639 по 1854 рік, забороняючи іноземцям в’їзд до країни, а японцям — виїзд за кордон під загрозою смертної кари, з метою збереження внутрішньої стабільності та запобігання іноземному впливу.

2. Період в історії Японії (1639–1854), коли країна перебувала в добровільній ізоляції від решти світу, маючи лише обмежені торговельні контакти з голландськими та китайськими купцями через штучний острів Дедзіма в Нагасакі.

Правопис та відмінювання