Значення
-
(в ісламських країнах, особливо в Індії та Пакистані) форма ввічливого звертання до чоловіка, що вживається після імені або самостійно (аналог українських “пан”, “добродій”); титул, що означає “володар”, “господар”.
-
(історичне) У колоніальній Індії — звертання корінних мешканців до європейців (переважно британців), а також загальна назва європейця, білого людини.
-
(переносне значення, рідше) Людина, яка поводиться владно, зверхньо, намагається домінувати (за аналогією з поведінкою колонізаторів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сахіб, р. сахобу, д. сахобові, з. сахіб, о. сахобом, м. сахобі, к. сахобе