сагудати

[sɑɦudɑtɪ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У середньовічній Русі — судовий дослідник, який займався розслідуванням злочинів, збиранням доказів та встановленням обставин справи, часто шляхом опитування свідків та огляду місця події.

  2. У давньому українському праві — посадовець, уповноважений проводити слідство, особливо щодо майнових прав та кордонів земельних володінь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сагудата, р. сагудати, д. сагудаті, з. сагудату, о. сагудатою, м. сагудаті, к. сагудато

Більше записів