сагудати

1. У середньовічній Русі — судовий дослідник, який займався розслідуванням злочинів, збиранням доказів та встановленням обставин справи, часто шляхом опитування свідків та огляду місця події.

2. У давньому українському праві — посадовець, уповноважений проводити слідство, особливо щодо майнових прав та кордонів земельних володінь.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (множина) |